Промислова зона проти заказника... Хто кого?

 Неподалік ландшафтного заказника «Васильківські Карпати» будуватимуть асфальтовий завод.

Як тільки не називають мальовниче урочище між древнім Васильковом і селом Велика Бугаївка Васильківської територіальної громади, що в Обухівському районі на Київщині! Це і «Казковий яр», і «Діденцеве провалля», і «Українська Ісландія»!

Сумнівне сусідство

Неймовірно живописна яружно-балкова система зі стрімкими схилами, висота яких подекуди сягає кількадесят метрів, а на протилежному кінці села Велика Бугаївка переходить у заказник «Васильківські Карпати», схоже, стараннями безтурботних сучасників, може припинити своє існування. Якщо, звісно, їх не зупинять і не закличуть до порядку!

І хоч саме це урочище і не має природоохоронного статусу, зате заказник місцевого значення «Васильківські Карпати», що розташований у безпосередній близькості, суворо охороняється законом.

Тут, на схилах ярів, як свідчать довідники, збереглася типова типчаково-ковилова степова рослинність. На території «Казкового яру» розташовано мисливські угіддя Мисливсько-рибальського клубу «Васильківщина». Крім рідкісних рослин, там живуть лисиці, зайці, численні види птахів. Місцеві стверджують, що бачили навіть лосів.

Лякає те, що лише 260 метрів відділяють «Казковий яр» від майбутнього асфальтового заводу.

Хто не бачив цю надзвичайно гарну місцевість на яскравих світлинах, розкиданих по усюдах Інтернету! Цей чарівний і мальовничий куточок вабить до себе художників, туристів. Сюди прямують весільні ескорти, щоб сфотографувати на згадку урочисті події на тлі величної, неповторної і недоторканої природи.

Хоча щодо недоторканості ми дещо перебільшили! Тепер, кажуть, поруч з урочищем виросте асфальтобетонний завод. Якщо повірити чуткам, то якось зовсім недоречне таке сусідство! З одного боку зелененькі пагорби й недоторкана природа, з іншого — завод з неодмінною кіптявою, чадом, димом, сажею й смородом!

Навряд чи жителі навколишніх сіл: Великої й Малої Бугаївки, Залізного, Борисів, Крушинки, Зеленого Бору, Гвоздова, Рославичів та, власне, й самого Василькова мріють про те, щоб, прокинувшись уранці, вдосталь і на повні груди подихати... забрудненим повітрям!

Відтак ні для кого не секрет, що асфальтобетонний завод — це смог і кіптява, шкідливі викиди й небезпечні для життєдіяльності людей, тварин та екосистеми отруйні відходи!

Так стверджують місцеві жителі, які хоч трохи «у темі». На цьому наполягають і активісти, що об’єдналися у Фейсбуці у спільноту «А що ми залишимо після себе?».

Виникає запитання: чи довго думали чиновники й посадовці, наділені повноваженнями й довірою громади, спочатку одностайно голосуючи, а потім підписуючи папери, які наближають таке сумнівне сусідство?!

Годі емоцій! Хутчіш до перебігу подій!

Відомо, що власниця ділянки така собі директорка ТОВ «Капіталінвест-плюс», що зареєстроване десь у Запорізькій області, Гоара Фтоян. У листопаді 2022 року пані Фтоян звернулась із заявою до Васильківської міської ради за дозволом на розроблення детального плану території. Воно б, може і нехай собі, коли б у тій заяві чорним по білому не значилося, мовляв, «просимо надати дозвіл на розроблення детального плану території   «...для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств... з метою зміни цільового призначення земельної ділянки, впорядкування прилеглих територій, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури...».

Давайте разом захистимо яри навколо Василькова!

Отже, мета очевидна: зміна цільового призначення земельної ділянки! Бетонний паркан, яким оточили ділянку, спішне зняття родючого шару ґрунту, заява власниці, уривок з якої ми процитували, більш ніж промовисто свідчать: землі, що за первісними документами мають сільськогосподарське призначення (так і в публічному геокадастрі записано!), комусь дуже кортить перетворити на промислову зону. А саме «... для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Код 11.03».

Уже 1 грудня 2022 року відбулося засідання постійної комісії з питань житлового та шляхового будівництва та архітектури, житлового-комунального господарства, благоустрою та реклами Васильківської міської ради, де доповідав начальник управління містобудування та архітектури Васильківської міської ради Орест Шамаєв.
Комісія розглянула заяву і всі четверо присутніх її членів проголосували за задоволення викладеного у заяві прохання шановної Гоари Фтоян.

Проте, як стало відомо, місцеві мешканці про будівництво майбутнього заводу дізналися в січні 2023 року, коли побачили щойно зведений паркан.

Тишком-нишком...

Ані про «оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення детального плану території», а тим паче про «проведення громадських слухань по розгляду та узагальненню пропозицій громадськості до вищезазначеного проекту», як те вказано у Рішенні чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Васильківської міської ради від 02 грудня 2022 року, і як того вимагає закон, жодного слова.

Забули чиновники? Чи вирішили, що досить того, що пообіцяли! Та й, зрештою, хто там перевірятиме, коли війна і мораторій! Тишком-нишком, не порадившись із громадою, а таки прийняли рішення «Про розроблення детального плану території земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 в с. Велика Бугаївка Васильківської міської територіальної громади Обухівського району Київської області». Прийняли, хоч і знали, що громада проти!

А це втручання вони називають законним?

Пояснили це просто. Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України «заборонено незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини...». Дуже зручно. Тепер все, що не на користь громаді, можна називати «незаконним втручанням».

Далі — більше! Для переконливості послалися ще й на Постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Маємо запитання. А що — постанова скасовує чи забороняє провести громадські обговорення та інформування мешканців? Чи потім будемо бити себе у груди, розмахувати руками: недодивилися, мовляв?

Шановні! «Припинено на період воєнного стану» аж ніяк, на нашу скромну думку, не значить: роби, що хочеш! Війна, мовляв, все спише!

Не спише. За все доведеться відповідати. А декому і за законами воєнного часу, на який вони посилаються!

Відтак 2 березня жителі громади села Велика Бугаївка та члени садівничих товариств звернулися до міського голови Василькова Наталії Баласинович та депутатів Васильківської міської ради з проханням «вжити всіх заходів, спрямованих на призупинення виконання рішення Васильківської міської ради від 2 грудня 2022 року на 14 сесії VIII скликання, та здійснення контролю й недопущення порушення законних прав мешканців громади, котрі категорично виступають проти затвердження детального плану території земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 в селі Велика Бугаївка Васильківської міської громади».

Така сумна історія

І асфальтобетонний завод нібито не завадив би: робочі місця, інфраструктура, зарплати, дороги. З іншого боку — сморід, хвороби, шкода довкіллю. Та й навіщо той завод у такому мальовничому місці! Невже вам бракує забутих Богом непридатних та покинутих земель!

Добрий господар облаштував би готель, автомобільну стоянку і зробив би ці живописні урочища місцем паломництва й відпочинку, яких — без перебільшення — у світі мало. Наше ж чиновництво нічого ліпше, як віддати природну перлину під асфальтовий завод, не придумало.

А чому б не розвивати асфальтовий бізнес там, де це не заважатиме життю людини! Якщо ж ми говоримо про казкові природні місцини, яких не так вже й багато залишилось, то чому б не подумати про кемпінги й табори, про місця для реабілітації військових, санаторії!

Милуйтеся, поки ще є чим...

Уявіть, повернуться завтра бійці з посттравматичним синдромом, яким конче потрібна реабілітація. А ми їм що? Ласкаво просимо на асфальтовий завод!

Дуже хочеться помилятися, але виходить так, що люди, які за службовим обов’язком мали б стояти на сторожі інтересів громади, дотримуючись вимог законодавства, заплющують очі на те, що промислова зона буде розташована у безпосередній близькості від державного заказника місцевого значення «Васильківські Карпати». Сумно, що зараз вже багатьом, будемо відвертими, до тієї краси та природи байдуже! Все ближче до каньйонів підступають стихійні сміттєзвалища.

А що люди, які живуть поруч із скандальною місциною? Думаєте, пошумлять-порепетують та й заспокояться? Схоже, що ні! Ось новина зі сторінки вже згадуваної вище спільноти.

Петиція, що її розмістили небайдужі мешканці громади на Платформі електронної демократії, першого ж дня набрала понад 100 електронних підписів. А до кінця збору залишилося ще 86 днів.

Ось запис у Фейсбуці: «Люди, ви неймовірні!!! За кілька годин нам вдалося зібрати 100 електронних підписів до петиції «Про заборону будівництва промислового об’єкта — асфальтового заводу на околиці села Велика Бугаївка неподалік території, відомої як «Казковий яр»! Це наша маленька перемога! Разом ми сила!».

Сподіваємося, що такий результат стане пересторогою для посадовців, які не захочуть дослухатись до думки громади.

І насамкінець застереження. Пам’ятаймо, що для наших чиновників не буває нічого неможливого! Якщо у столиці історичні будівлі — пам’ятки архітектури й старовини — за одну ніч зникають, ніби їх тут не стояло, а поруч із залишками фундаменту Десятинної церкви — пуповини Київської Русі — звели тимчасовий МАФ, який у законний спосіб не так-то й просто було знести, можемо лиш уявити, що може бути тут — у глибинці — за нашої мовчазної згоди.

Невже у когось підніметься рука на цю красу.

Фото спільноти «А що ми залишимо після себе?» в Фейсбуці і з відкритих джерел.